Меню

Європейський суд з прав людини: особисті враження

Невелике європейське містечко на кордоні Франції та Німеччини. Страсбург – це не просто столиця цілого культурного та географічного регіону – Ельзасу. Для багатьох українців Страсбург – це свого роду символ, такий собі останній бастіон справедливості. Саме на Страсбурзький суд багато українців покладають свої надії домогтися справедливого судового рішення, чи поскаржитися на порушення своїх прав з боку держави.

В вересні 2013 року я мав приємність особисто відвідати Страсбург та на власні очі побачити «кухню» європейської справедливості. Це була неймовірна поїздка, маса позитивних емоцій, знайомства з людьми, справжніми фахівцями, неймовірно захопленими своєю справою.

Це і неймовірно харизматична пані Каріна Москаленко – відомий російський адвокат, правозахисник. Серед справ, які вона вела були представництво інтересів у Європейському Суді з прав людини потерпілих в ході антитерористичних операцій у по звільненню заручників «Норд Осту» та школи у Беслані, представництво інтересів Михайла Ходорковського та Платона Лебедєва та справ Юкоса, справи по антитерористичним операціям у Чечні тощо. Зараз пані Москаленко очолює Центр сприяння міжнародному судовому захисту, який щорічно здійснює освітні програми для адвокатів та правозахисників з Російської Федерації та країн СНД з прав людини.

Також нашим тренером був молодий вчений з університету Сюррея, Великобританія Костянтин Дегтярьов. Костянтин – білорус за походженням, навчався в Гомельському державному університеті, потім в університеті Мерріта у Британії, а вчену ступінь здобув в університеті Дубліна. Пан Дегтярьов не займається представництвом інтересів у Європейському Суді прав людини. Він займається науковими дослідженнями практики ЄСПЛ, питаннями т.зв. європейського консенсусу в прецедентній практиці Суду, еволюцією судової практики та самої Європейської конвенції.

Не менш цікавим було спілкування з паном Кирилом Коротєєвим, юристом правозахисного центру «Меморіал». Пан Кирил викладав в університетах Парижу та Страсбурга, має в своєму кейсі дуже великий досвід ведення справ у ЄСПЛ. Він дуже доступно, буквально на пальцях пояснював нам особливості справ по статтях 8-11 Європейської Конвенції – коли є порушення, який є загальний тест по цих статтях щодо наявності в тому чи іншому фактичному складі порушення названих статей Конвенції.

Пані Оксана Преображенська, юрист Центру сприяння міжнародному судовому захисту провела майстер-клас щодо оскарження у ЄСПЛ порушень найбільш популярної серед заявників норми Конвенції – статті 6 – права на справедливий суд.

Також ми мали можливість і відвідати будівлю Суду, побувати на слуханні справи за участю представника сторони та представника держави. Також в програмі зустрічі був візит до Комітету Міністрів, де ми обговорили питання виконання рішень Європейського Суду з прав людини.

Окремо слід сказати, про неймовірно надихаючу зустріч з чарівною та професійною пані Ганною Юдківською – суддею ЄСПЛ від України. Зокрема, пані Ганна відмітила, що кількість заяв, які надходять від України неухильно зростає і це є дуже тривожним показником щодо стану правової системи нашої держави. Також пані Ганна в загальних рисах розповіла нам про перспективи реформування Суду, положення 15 Протоколу, який схвалений Комітетом Міністрів Ради Європи, скорочення строку подання заяви суду до чотирьох місяців. 

Загалом пройти такі майстер класи є мрією будь-якого юриста, правозахисника, який цікавиться роботою з міжнародними правозахисними інструментами. Зауважу, що рани чи пізно пізнати для себе міжнародні механізми правозахисту доводиться будь-якому правнику. Позаяк наша правова система, правозастосовна практика є ще дуже далекою від ідеалу.

Отже, після такої поїздки, натхненний такими професійними людьми, отримавши масу нових знань, вважаю неприпустимим не поділитися цією інформацією з широким загалом.

Ця стаття не наукова розробка, і не посібник для адвокатів. Тут я спробую розповісти про Європейський суд зрозумілою мовою, доступною для людини без юридичної освіти.

Отже, 63 роки тому – 4 листопада 1950 року в Римі 13 європейських держав (Бельгія, Греція, Данія, Франція, Німеччина, Ісландія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Туреччина та Великобританія) підписали Європейську конвенцію про захист прав та основоположних свобод людини.

Це було продовженням глобальної тенденції до запровадження міжнародних правозахисних механізмів після створенні ООН та підписання у 1948 році Загальної декларації прав людини.

Європейська конвенція спочатку запроваджувала дві інстанції, які розглядали справи щодо порушення Високими договірними сторонами вимог конвенції: Європейська комісія з прав людини та Європейський суд з прав людини. Причому, до Європейського суду з прав людини спочатку могли звернутися лише або Європейська комісія або сама Висока договірна сторона. Але в 1998 році Протоколом 11 до Конвенції були внесені суттєві зміни, і з тих пір заявники отримали можливість напряму звертатися до ЄСПЛ.

Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав та основоположних свобод людини в липні 1997 року і саме з цього часу є відповідальною за дотримання вимог Конвенції під своєю юрисдикцією.

За 16 років юрисдикції Європейської конвенції, ЄСПЛ став дуже популярною інстанцією, звернення до якої є таким собі «процесуальним актом останньої надії», намаганням достукатися до вищої справедливості, яку уособлює Суд. Що й казати, за офіційною статистикою Суду, яка до речі регулярно оновлюється на сайті ЄСПЛ http://echr.coe.int , Україна є в числі лідерів по кількості справ, які очікують свого розгляду. Так, станом на 30.09.13 р. на розгляді в суді перебувають 13 850 справ, що складає 12,4% від загальної кількості справ. Україна займає третє місце у цьому сумному рейтингу, пропустивши вперед лише Росію, яка відповідає за кожною п’ятою справою та, як не дивно, Італію. До слова сусідня з нами Польща має в залишку лише 2000 справ (1,8%).

Чому велика кількість справ поданих до ЄСПЛ це не зовсім гарний показник? Чому “бронзове призерство” України у кількості справ в Суді є сумною статистикою? Саме тому, що Європейська конвенція і Європейський Суд з прав людини є лише субсидіарними правозахисними інструментами. Конвенція перш за все покликана не замінити існуючі національні системи правозахисту, а лише виступити додатковим інструментом захисту прав людини, в тому випадку, коли національна система не справляється. Ось тому, чи менше справ до Суду подається від конкретної держави, тим краще справляється з порушеннями прав людини національна правова система. Наприклад, Великобританія з населення понад 60 мільйонів людей має на розгляді у ЄСПЛ лише 2800 справ, а не менша за населенням Німеччина взагалі не фігурує в статистиці, а входить решти 37 країн – членів Ради Європи, на яких припадає 18,7% справ. 

Щоправда велика кількість справ зовсім не означає велику рішень проти України, хоча з часу ратифікації Європейської конвенції їх було винесено немало – 893! Проти тієї ж Італії рішень було понад 2000, а проти Туреччини – близько 3000. Великою проблемою України на сьогодні є те, що переважна більшість скарг до ЄСПЛ визнаються неприйнятними. Якщо загальний показник сьогодні це 95%, то щодо України він становить за деякими оцінками близько 97%. Вдумайтесь з кожних ста поданих до Суду заяв реально розглядаються лише три! Решта 97 визнаються неприйнятними!

Ось чому якнайширше поширення серед простих людей, серед юристів, адвокатів знань про те як працює Європейський Суд, які є правила прийнятності скарг, коли потрібно звертатися до Суду, а коли і не варто є дуже важливим завданням, яке в тому числі і ставить перед собою Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги.

Отже, хто може звернутися до ЄСПЛ? Стаття 34 Конвенції гарантує кожному право на подання індивідуальної заяви до Європейського суду з прав людини. Тобто кожна приватна особа незалежно від громадянства віку, юридичного статусу тощо може розраховувати на захист у ЄСПЛ, якщо порушення відбулося в межах юрисдикції цієї держави. В поняття приватна особа входять фізичні особи, незалежно від громадянства, юридичні особи незалежно від місця знаходження, будь-яка неурядова організація, в тому числі не зареєстрована офіційно, групи фізичних осіб, в тому числі і неформальні асоціації. Слід пам’ятати, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, які наділені владними повноваженнями не можуть бути аплікатами до ЄСПЛ.

Європейська конвенція не дозволяє подавати так звані абстрактні заяви. Не можна оскаржувати положення національного законодавства лише тому, що воно нібито порушує Конвенцію[1]. Також скарга має подаватися безпосередньо жертвою, представником чи близькими родичами жертви. Не можна подавати скаргу в інтересах третіх осіб чи в інтересах невизначеного кола людей, тобто механізм actio popularis, Конвенцією не передбачений. Якщо заява подається представником, то представник має також додати довіреність, з якої би чітко вбачалось, що він отримав конкретні та чіткі інструкції від потерпілого на ведення справи у Суді.

Поняття «потерпілий» є автономним і тлумачиться незалежно від визначення цих понять в національному законодавстві. Розрізняється поняття «безпосередньо потерпілий» та «непрямо потерпілий». Безпосередньо потерпілий – це особа, яка стала жертвою порушення Конвенції з боку держави. Непрямо потерпіла особа – це як правило близький родич: чоловік чи дружина, батьки чи діти, або інша особа, яка доведе особливий і чіткий зв’язок між нею та потерпілим. 

Стаття 35 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини містить так звані «процесуальні» умови прийнятності заяв.

Так, згідно ч.1 ст.35 Конвенції справа може бути прийнята для розгляду у суді тільки після того, як вичерпано всі національні засоби захисту. В цьому проявляється субсидіарний характер Конвенції, тобто конвенційний механізм захисту прав людини може бути застосований лише додатково до національних механізмів захисту. Конвенція дає можливість національній правовій системі хоча б спробувати самотужки відреагувати на порушення прав людини та відшкодувати шкоду. І лише після використання всіх можливостей захисту своїх прав у середині держави можна йти до Страсбурга.

Але тут треба пам’ятати, що ч.1 ст.35 Конвенції у якості національного засобу юридичного захисту має на увазі лише ефективні засоби захисту. Наприклад, при подачі скарги до ЄСПЛ щодо порушення права на справедливий суд (ст.6 Конвенції), коли справу було розглянуто неповноважним складом суду, або, наприклад, заявник несправедливо був обмежений у поданні доказів, ефективними засобами захисту будуть оскарження рішення до апеляційної та касаційної інстанції. При цьому, звернення до Верховного Суду України не вимагається. Але при оскарженні тривалого невиконання судового рішення, коли боржником є орган державної влади, ЄСПЛ до останнього часу не визнавав ефективним жоден національний засіб захисту. Проте, з 1 січня 2013 вступив в дію Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який передбачає певний компенсаторний механізм разі затримки з виконанням судових рішень. Чи буде цей механізм  визнаний Судом ефективним засобом захисту, покаже практика.

Тут також слід зауважити, що саме на заявника покладається дотримання усіх процесуальних правил національного законодавства: дотримання строків на подачу апеляцій, явки в судові засідання. Якщо, наприклад, строки на подачу апеляційної скарги заявником пропущено без поважних причини, така справа на може бути розглянута Страсбурзьким судом.

Не менш важливим критерієм прийнятності є дотримання шестимісячного строку  від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні. Правило дотримання шестимісячного строку для подання заяви має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи, в яких порушуються питання, пов’язані з Конвенцією, розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інші зацікавлені особи перебувати у стані невизначеності надто довго.

Перебіг шестимісячного строку починається з того часу, коли заявник чи його представник достатньою мірою ознайомилися із остаточним рішенням. Тобто хоча Конвенція говорить про дату винесення остаточного рішення, прецедентна практика Суду за момент початку перебігу шестимісячного строку має дату, з якої заявник дізнався про наявність такого рішення. Причому тягар доказування тут покладається саме на державу – відповідача.

Датою подання заяви до Суду є дата першого повідомлення від заявника, в якому викладено хай навіть і в найбільш загальних рисах предмет заяви. В разі необґрунтованого розходження між датою заяви та датою її відправлення, остаточною дата подання заяви, визначається за поштовим штемпелем на конверті.

Також Суд не приймає і анонімних заяв. Тобто, таких заяв, в яких в жодному з елементів не можливо встановити особу заявника. Проте, коли формуляр містить всі дані, які виключають сумніви щодо особи заявника, така заява навіть за відсутності підпису не є анонімною.

Наступною умовою прийнятності є унікальність скарги, тобто Суд не приймає до розгляду справ, які вже були предметом розгляду у Суді, чи були подані до інших міжнародних органів. Виняток становить лише тоді, коли нова скарга містить нові факти. Що стосується іншого міжнародного розслідування, то для того щоб подання скарги до такого органу було перешкодою для провадження у ЄСПЛ необхідно, щоб такий орган був: а) публічним (подання скарг до приватних міжнародних організацій не є перешкодою для звернення до ЄСПЛ); б) міжнародним; в) незалежним; г) судовим.

Перешкодою для визнання заяви прийнятною є також і зловживання правом на звернення до Суду. Зловживанням правом на звернення до Суду в прецедентній практиці розподіляється на п’ять основних видів:

-                     Введення Суду в оману. Це і фальсифікація фактів, і фальсифікація документів, подання заяви під чужим прізвищем, неповідомлення Суду про суттєві зміни, що відбуваються під час розгляду справи у Суді.

-                     Вживання образливих формулювань. Це особливо образливі, погрозливі, або провокативні висловлювання проти уряду держав, Суду, судів, чи працівників Суду. Але образливими висловлюваннями не можна назвати нормальну ущипливу, чи саркастичну мову скарги. Для неприйнятності за цим критерієм стиль заяви має обов’язково виходити за межі нормальної коректної та легітимної критики.

-                     Порушення вимоги про конфіденційність під час дружнього врегулювання справи. Це правило зовсім не означає заборони показувати документи щодо дружнього врегулювання будь-кому. Зрештою заявник має право на отримання юридичної допомоги щодо суті дружнього врегулювання. Проте умисне доведення такої інформації до широкого загалу (публікація в ЗМІ, мережі Інтернет тощо) може бути підставою для неприйнятності справи за цим критерієм.  

-                     Заява вочевидь сутяжницька, або позбавлена реальної мети. Таким визнаються заяви, які неодноразово подає чи подавав до суду, які не стосуються реальних порушень, а лише мають на меті ініціювання провадження в Суді.

-                     Інші випадки. Наприклад, коли звернення до Суду використовується виключно з політичною метою. Або коли заявник публічно демонструє безвідповідальне і легковажне ставлення до провадження справи в Європейському суді.

Протоколом 14 до Конвенції запроваджено новий критерій прийнятності справ. Суд може оголосити неприйнятною будь-яку заяву, якщо заявник не зазнав значної шкоди. Далі йдуть два підпункти застережень. По-перше, Суд не може оголосити неприйнятною заяву, якщо повага до прав людини вимагає розгляду заяви по суті. По-друге, жодна заява не може бути відхилена на підставі нового критерію, якщо її не було належним чином розглянуто національним судовим органом.

Як бачите, в такому навіть на перший погляд нескладному питанні як правила прийнятності заяв до ЄСПЛ є надзвичайно багато нюансів. Звернутися до Суду нескладно, немає яких визначених обов’язкових форм, на першому етапі подання заяви не потрібно навіть подавати формуляр, відсутня плата за звернення до суду. Проте масив конвенційного прецедентного права досить складний, існує безліч нюансів навіть в питаннях прийнятності. А тому потрібно приділяти значно більше уваги підвищенню кваліфікації юристів, які мають намір вести справи у ЄСПЛ. Нам потрібно зводити до мінімуму кількість необґрунтованих заяв. Не йти на поводу у клієнтів та не перетворювати звернення до Суду на «процесуальний акт останньої надії» у явно неприйнятних справах, коли все одно нічого втрачати і це нічого не коштує. Зменшення навантаження на Суд і в наших інтересах також,тоді реальні справи і кричущі порушення зможуть швидше отримати правову реакцію з боку суду, а не очікувати на європейську справедливість по 5-8 років.



[1] Див. наприклад справу Monnat проти Швейцарії

Ще статті в цій рубриці

Мережа приймалень Коаліції для внутрішніх переселенців

Автор: Віталій Місяць

Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги продовжує надавати всесторонню правову підтримку внутрішнім переселенцям. Нижче контакти приймалень у десяти регіонах України

Грошова допомога вимушеним переселенцям

Автор: Кирило Рубановський

Кабінет Міністрів України постановою від 01.10.2014 №505 затвердив Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг . Вже перші дні застосування Порядку зумовили ряд питань та проблем для переміщених осіб. Ця консультація має на меті спробу відповісти на деякі поширені питання.

Кабмін гарантував право на соціальні виплати тільки для внутрішніх переселенців, які стануть на облік до кінця 2014 року

Автор: Кирило Рубановський

5 листопада 2014 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», відповідно до якої соціальні виплати для внутрішньо переміщених осіб здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм довідки до 31 грудня 2014 р.

Що таке багаж та ручна поклажа і як правильно перевозити речі при авіаперельотах

Автор: Кристина Антонюк

Багато з нас знають, що польоти літаком це досить цікаво та романтично. Проте, ніхто не задумується про такі дрібниці як авіабезпека інших пасажирів та митний контроль (перевірка) Ваших речей. Кожна людина, перетинаючи митний кордон у будь-яких цілях, має при собі багаж, в якому, як правило, містяться речі, що використовуються для особистих потреб. При здійсненні митного оформлення речей громадян, що переміщуються через митний кордон України, виникають непорозуміння та скарги через незнання громадянами законодавства України, що регулює порядок переміщення особистих речей через митний кордон України.

Теги: безоплатна правова допомога, багаж, ручна поклажа, літак, авіа, переліт, політ

Допомога на поховання

Автор: Катерина Євдокімова

Юрист роз'яснює порядок отримання допомоги на поховання: хто має право? в якому розмірі? які документи потрібно надати?

Теги: безоплатна правова допомога, поховання, похорон, допомога, смерть

Якщо надокучають колектори

Автор: Кристина Антонюк

Юрист дає відповідь на запитання, що робити, коли колекторські служби «залякують» людей, погрожуючи їм шляхом частих дзвінків, написанням листів-погроз та підробленими рішеннями суду.

Теги: кредит, безоплатна правова допомога, борг, банк, колектор, погрози, колектори

13 серп. 2014
Як діяти водієві при ДТП?

Автор: Володимир Трандафіл

Юрист розповідає, що в першу чергу повинен зробити водій, який потрапив в ДТП, до яких служб звернутись, на що звернути увагу.

Теги: безоплатна правова допомога, водій, ДАІ, ДТП

13 серп. 2014
Фіксація водієм обставин ДТП

Автор: Володимир Трандафіл

В статті описується, якими повинні бути дії водія, що є потерпілим внаслідок ДТП, а також дається відповідь на запитання, чи потрібно підписувати Протокол ДАІ про дорожню транспортну пригоду, якщо Ви з ним не погоджуєтесь.

Теги: безоплатна правова допомога, водій, ДАІ, ДТП, Протокол ДТП, інспектор ДАІ

12 серп. 2014
Страхування відповідальності (ОСАЦВ). Отримання страхових виплат при ДТП

Автор: Володимир Трандафіл

Юрист розповідає про механізм та строки отримання страхового відшкодування в межах інституту обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (страховка ОСАЦВ).

Теги: безоплатна правова допомога, ДТП, страхування, страхове відшкодування, обов'язкове страхування, ОСАЦВ

19 трав. 2014
Розпивання спиртних напоїв та поява у п’яному вигляді в громадських місцях

Автор: Глєб Глєбов

Юрист розповідає про склад та відповідальність, що передбачена за такі види адміністративних правопорушень як розпивання спиртних напоїв та поява у п’яному вигляді в громадських місцях.

Теги: безоплатна правова допомога, штраф, громадське місце, стан алкогольного сп'яніння

Продовження перебування іноземців на території України

Автор: Центр права РОГО «Комітет виборців України»

Юрист розповідає про передбачені законом підстави продовження перебування іноземців на території України, порядок, строки, документи, які необхідно подати, а також передбачені законодавством підстави відмови у зверненні за продовженням терміну перебування.

Теги: безоплатна правова допомога, іноземець, перебування в Україні, продовження терміну

Як отримати публічну інформацію?

Автор: Анна Ющенко

Юрист розповідає що таке "публічна інформація" та яким є порядок її отримання, а також про переваги використання Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Теги: безоплатна правова допомога, звернення громадянина, публічна інформація, інформаційний запит

Зупинка транспортного засобу інспектором ДАІ

Автор: Павлоградський міський благодійний фонд «Горєніє»

Юрист розповідає, які права має водій та інспектор у випадку зупинки транспортного засобу інспектором ДАІ, яким є порядок складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, як оскаржити таку постанову.

Теги: безоплатна правова допомога, водій, ДАІ, адміністративне правопорушення, зупинка транспортного засобу

Що робити медичному працівнику, на якого написали скаргу?

Автор: Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Юрист відповідає, яким чином лікар може захистити себе при надходженні письмової скарги в адміністрацію закладу охорони здоров'я від пацієнта.

Теги: безоплатна правова допомога, скарга, пацієнт, лікар

Як захистити авторське право на матеріали опібліковані в мережі Інтернет

Автор: ХОГО «Подільська правова ліга»

Юрист розповідає про механізми захисту авторського права на фотографії, опубліковані в мережі Інтернет.

Теги: безоплатна правова допомога, фотографії, авторське право, Інтернет

17 квіт. 2014
Відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину

Автор: Микола Глотов

Юрист розповідає як в судовому порядку відшкодувати матеріальні збитки, що були завдані внаслідок вчинення злочину та пропонує для користування зразок позовної заяви.

Теги: безоплатна правова допомога, відшкодування шкоди, злочин

17 квіт. 2014
Як провести мирне зібрання?

Автор: Анна Ющенко

Автор детально описує, як повідомити державний орган про проведення мирного зібрання, які відомості необхідно вказати в повідомленні та які існують вимоги до зібрання, щоб воно вважалось мирним.

Теги: безоплатна правова допомога, мирне зібрання, повідомлення про мітинг

17 квіт. 2014
Судовий захист права на мирні зібрання

Автор: Анна Ющенко

Юрист розповідає як в судовому порядку відстояти право на проведення мирного зібрання, якщо той чи інший державний орган бажає його заборонити.

Теги: безоплатна правова допомога, мирне зібрання, заборона мирного зібрання, судовий захист

15 квіт. 2014
Як встановити опіку над особою

Автор: Олег Лепетюк

Юрист розповідає про положення законодавства стосовно визнання особи недієздатною та встановлення опіки над нею. До матеріалу додано зразок заяви про визнання фізичної особи недієздатною.

Теги: безоплатна правова допомога, опіка, недієздатність

Які вимоги встановлює закон до форми звернення?

Автор: В’ячеслав Горбенко

Юрист розповідає про те, які вимоги до форми звернення містить Закон України "Про звернення громадян" та в який спосіб його подати потрібно таке звернення подавати.

Теги: безоплатна правова допомога, заява, форма звернення, звернення громадянина