Меню

Місце юридичних клінік в системі безоплатної правової допомоги , їх роль і значення в реформуванні вищої юридичної освіти.

Віталій ЄЛОВ, адвокат, керівник

Юридичної клініки «Ad Astra»

Східноєвропейського  національного

університету імені Лесі Українки

Проголошення в Конституції України курсу на формування правової держави, утвердження прав та свобод людини, одночасно поставило завдання - забезпечити ефективний захист прав людини. Одним із напрямів в цій сфері є забезпечення права особи на безоплатну правову допомогу (ст. 59 Конституції).

З метою створення ефективної системи надання безоплатної правової допомоги, Указом Президента України від 9 червня 2006 року було схвалено Концепцію формування безоплатної правової допомоги в Україні спрямованої на реалізацію права людини до правосуддя відповідно до Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

На реалізацію даної концепції Верховною Радою України 2 червня 2011 року було прийнято Закон «Про безоплатну правову допомогу», яким визначено змiст права на правову допомогу, порядок його реалiзацiї, пiдстави i порядок надання безоплатної правової допомоги, державнi гарантії  щодо надання безоплатної правової допомоги, повноваження органiв виконавчої влади у зазначенiй сферi, порядок оскарження рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових i службових осiб з питань безоплатної правової допомоги.

Законом, також визначено коло суб’єктів  надання безоплатної правової допомоги (первинної та вторинної), до яких віднесено: органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, фiзичнi та юридичнi особи приватного права, спецiалiзованi установи, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги та адвокатів, які діють за контрактом чи на пiдставi договору.

Разом з тим,  визначаючи коло суб’єктів  надання безоплатної правової допомоги, Міністерство юстиції ( розробник закону) та законодавець не врахували дійсних реалій в системі суб’єктів безоплатної правової допомоги, які склалися на час прийняття цього закону, зокрема наявності великої кількості юридичних клінік, створених в більшості вищих навчальних закладів України, досвід роботи яких цілком підтверджує можливість та необхідність їх участі у цьому процесі.

Як відомо, правовий статус юридичних клінік врегульовано Наказом Міністерства освіти і науки України № 592 від 03  серпня 2006 року "Про затвердження Типового положення  про юридичну клініку вищого  навчального  закладу», відповідно до якого, юридичні клініки функціонують у навчальних  закладах  III-IV  рівнів акредитації, що здійснюють підготовку фахівців за напрямом  "Право", незалежно від форми власності і підпорядкування. Метою та основним завданням юридичних клiнiк є пiдвищення рiвня практичних знань, умiнь та навичок студентiв юридичних спецiальностей, забезпечення доступу представникiв соціально вразливих верств населення до правової допомоги, формування правової культури громадян, впровадження в навчальний процес елементiв практичної пiдготовки студентiв правникiв у сферi юридичних послуг.

Практика роботи юридичних клінік в Україні показала, що студенти, які працюють в юридичних клініках, за належної організації роботи з допомогою викладачів-кураторів можуть успішно консультувати громадян, готувати їм необхідні правові документи та представляти їх інтереси в судах чи інших органах. А при цьому, вони набувають професійних навичок юриста та глибоко усвідомлюють суть правничої професії.

Таким чином, у Законі «Про безоплатну правову допомогу», питання про коло суб’єктів з надання безоплатної правової допомоги вирішено без врахування реалій та правових механізмів, які склалися на цей час і передбачені чинними нормативними актами України, що є некоректним та викликало обґрунтоване занепокоєння серед представників юридичної клінічної спільноти.

З цього приводу, 28 жовтня 2011 року в Одесі на базі юридичної клініки Національного університету «Одеська юридична академія» відбувся Всеукраїнський круглий стіл за участю представників юридичних клінік України на тему «Юридичні клініки в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» в якому взяли участь понад сто представників юридичних клінік України.

В процесі роботи форуму був підготовлений та узгоджений з представниками  юридичного клінічного руху в Україні, проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ( щодо визначення статусу юридичних клінік як суб’єктів надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги)».

25 листопада 2011 р. народними депутатами України С. В. Ківаловим та Ю. Р. Мірошниченком було внесене подання щодо прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо визначення статусу юридичних клінік як суб’єктів надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги) ( реєстр. № 9502).

В процесі проходження цього законопроекту в управліннях та комітетах Верховної  Ради,  було висловлено ряд слушних зауважень та пропозицій щодо внесених на розгляд  законопроектів.

При повторному розгляді вищезазначених законопроектів, який відбувся 12 квітня 2012 року, Комітет з питань правової політики, вирішив рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду за скороченою процедурою у першому читанні подані законопроекти прийняти за основу , доручивши Комітету Верховної ради України з питань правової політики доопрацювати цей законопроект з урахуванням пропозицій та зауважень суб’єктів права законодавчої ініціативи.

При підготовці цього законопроекту до розгляду Верховною Радою України у другому читанні було запропоновано врахувати окремі положення законопроекту (реєстр. № 9525); вилучити із законопроекту положення про надання юридичними клініками безоплатної вторинної правової допомоги; привести положення законопроекту у відповідність із законодавством  в частині оскарження  рішень юридичних клінік.

В даний час, народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань Верховенства права та правосуддя підготовлено до другого читання остаточну редакцію  Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ( щодо визначення статусу юридичних клінік як суб’єктів надання безоплатної первинної та вторинної  правової допомоги).

Зрозуміло, що законопроект не претендує на ідеальність,  оскільки  він ще потребує певних уточнень, доповнень, узгодження з іншими нормативними актами, які можна було б зробити, як під час другого читання цього законопроекту, так і в разі його прийняття - шляхом внесення змін та доповнень та приведення нормативних актів у відповідність з цим законом.

На наш погляд, під час другого читання цього законопроекту,  з метою забезпечення єдиних підходів до суб’єктів надання безоплатної правової допомоги, усунення наявних протиріч та неузгодженостей,  слід було б врахувати наступне:

1) Що суб’єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги, повинні бути не всі юридичні клініки, так само як і адвокати, а лише ті, які висловлять таке бажання, пройдуть відповідний відбір за наперед визначеними критеріями, та будуть внесені до Реєстру юридичних клінік, які надають безоплатну вторинну  правову допомогу;

2) Що звернення про надання вторинної  правової допомоги юридичними клініками подаються на загальних підставах до Центру з надання безоплатної  вторинної правової допомоги де і здійснюється їх розгляд та розподіл відповідно до вимог статтей 18, 19 чинного Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;

3) Що рішення про надання чи відмову в наданні вторинної правової допомоги  повинна приймати не юридична клініка , а Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до ст. 17 чинного Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;

4) Що вторинна безоплатна правова допомога здійснюється студентами-консультантами юридичних клінік під контролем викладача-куратора юридичної клініки, з числа адвокатів, які є відповідальними за проходження практичного навчання та проведення навчальної практики  у юридичній клініці та включені до реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.  А в разі незабезпечення її своєчасності та якості, відповідальним є Центр з безоплатної правової допомоги та/або Вищий навчальний заклад в складі якого працює юридична клініка.

5) Що фінансування безоплатної правової допомоги, яка надаватиметься юридичними клініками, повинно відбуватися так само як і інших суб’єктів безоплатної правової допомоги,  відповідно до вимог ст. 29 чинного Закону України «Про безоплатну правову допомогу», зокрема, первинної правової допомоги - за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел, а вторинної - за рахунок видатків Державного бюджету України.

Також хочеться відмітити, що робота над цим законопроектом показала, що в Україні назріла потреба в прийнятті Закону, який би врегулював питання допуску студентів-правників до практики під час навчання у виші, а також врегулював статус юридичних клінік, як бази практики.

Прийняття цього закону на наш погляд, могло б стати першим вагомим кроком до реформування вищої юридичної освіти України та підвищення її якості з метою підготовки нового покоління юристів здатного працювати в умовах демократичного суспільства та  ліквідації вакууму, який склався  в сфері забезпечення  безоплатної та ефективної правової допомоги.

Ще статті в цій рубриці

Інтерв'ювання

Автор: Віталій Єлов

Автор матеріалу розповідає про те, як правильно провести інтерв'ювання клієнта, якими навичками повинен володіти юрист, щоб провести ефективне інтерв'ювання, а також про необхідні етапи інтерв'ювання: • підготовка до інтерв’ювання; • перший контакт з клієнтом; • з’ясування проблеми клієнта; • завершення інтерв’ю; • розробка ефективного плану дій .

Теги: безоплатна правова допомога, інтерв'ювання

Консультування

Автор: Віталій Єлов

В матеріалі детально розкривається суть та зміст двох основних етапів консультування клієнта: підготовки до консультування та власне самого консультування.

Теги: безоплатна правова допомога, консультування, консультація