Меню

Консультування

Віталій ЄЛОВ, адвокат, керівник

Юридичної клініки «Ad Astra»

Східноєвропейського  національного

університету імені Лесі Українки

Поняття консультування

Консультування - це особливий вид інтелектуальної і практичної співпраці  юриста і клієнта з метою виявлення можливих правових варіантів  вирішення життєвих проблем клієнта, обрання оптимального варіанту  та визначення шляхів і способів реалізації цього варіанту.

Вивчивши проблему, виявивши і зваживши  варіанти її вирішення і можливі вірогідні наслідки кожного із них, юрист роз’яснює все це клієнту. Клієнт, в свою чергу, зваживши можливі вигоди та недоліки кожного із запропонованих варіантів, обирає один з оптимальних, виходячи із своїх суб’єктивних намірів.

Обравши оптимальний варіант вирішення проблеми, клієнт та юрист можуть продовжувати співпрацю, обговорюючи шляхи та способи її вирішення, роль та участь кожного із них  в його реалізації та вчиняючи конкретні дії.

Весь процес співпраці юриста і клієнта  з метою виявлення можливих правових варіантів вирішення проблеми клієнта умовно можна поділити на такі етапи: підготовка до консультування та консультування клієнта кожен з яких має свою структуру.

 

І. Підготовка до консультування.

Найбільш складним та відповідальним етапом в роботі з клієнтом є аналіз справи та вироблення по ній позиції.

Одним з можливих варіантів підготовки до консультування, є технологія, яка охоплює  п’ять етапів: аналізу фактичних обставин справи; аналізу правової основи;  аналізу доказів; вироблення позиції по справі;  підготовка тексту консультації.

 

1.1. Аналіз фактичних обставин справи.

Кожному юристу відомо, що правозастосовча діяльність починається із встановлення фактичних обставин справи. Адже для успішної професійної діяльності  юрист повинен чітко уявляти , що факти - це та основа від якої залежатиме перспектива справи і чи варто братися за її ведення. Саме факти вплинуть на визначення правової позиції по справі, і від них залежатиме успішне вирішення справи.

Під фактами слід розуміти події реальної дійсності, які мали місце в певний час, в певному місці  та за певних обставин. Ті з них, які тягнуть за собою певні правові наслідки називають юридичними.

Юридичні факти – це будь-які явища , які мають юридичне значення, тобто приводять до виникнення і зміни в правах і обов’язках суб’єктів правовідносин.  Серед юридичних фактів виділяють події – явища зовнішнього світу , які не залежать від волі людей (сплив строків, народження і смерть, природні зміни об’єктів права: авіакатастрофи, пожар, гниття продуктів і т.д.), і акти, або діяння людей, які вчиняються свідомо. 

Всі вони мають чіткі територіально-часові характеристики та певне фактичне вираження і зміст.

Проте, коли факти стають предметом професійної діяльності юриста, вони, як правило залишаються в минулому. Юристу уже доводиться звертатися до минулих подій, намагаючись відновити  в свідомості образ цих подій. Таким чином, юрист як правило, працює не з фактами, як такими, а з їх описом, тобто з уявою про факти та інформацією про них.

Таким чином, при аналізі фактів юрист повинен розуміти і чітко розмежовувати факти об’єктивної реальності, які існували і можливо продовжують існувати незалежно від його свідомості і волі, і фактичні обставини справи – як образ цієї реальності, як опис фактів  який він  цілеспрямовано сформував в своїй свідомості на підставі отриманої інформації. 

Аналізуючи фактичні обставини справи,  необхідно вивчити всю наявну інформацію і відповісти на п’ять запитань: Коли? Де? Хто? Що? Як (за яких обставин)?

Відповіді на ці запитання  в розповідній формі  складуть короткий опис справи , яку юристи ще називають версією (фабулою) справи.

У версії справи в сконцентрованій формі вміщується весь зміст юридично значимої інформації. Вона повинна бути насичена конкретним змістом, і в ній не повинно бути жодного зайвого чи випадкового слова.

В процесі складання версії справи, виходячи із поставлених запитань та отриманих відповідей, що вміщують опис фактів, необхідно встановити наступні обставин:

  •  часу події (дії);
  •  місця події (дії);
  •  що вказують на учасників події (дії);
  •  суті (змісту) події;
  • інші обставини події.

Складаючи версію справи, потрібно відрізняти факти від оціночних понять, думок та  уявлень для того щоб опис фактів не був підмінений суб’єктивним уявленням про картину події (фантазією), і не відкинув їх дослідника далеко від істини.

 

1.2. Аналіз правової основи.

Правовий аналіз справи відрізняється від аналізу фактичних обставин по справі  і полягає в тому, щоб порівняти версію справи  з описом,  даним в правовій нормі (статті закону) і дати відповідь, чи охоплюються обставини справи певною нормою чи потрібно відшукати іншу норму.

По цивільних справах  зміст і послідовність аналізу правової основи залежать від характеру правового спору. Тому правовий аналіз починається із визначення об’єкту правового регулювання. В першу чергу необхідно визначити, до яких правовідносин відносяться спірні відносини: речово-правових , зобов’язальних чи деліктних.

Проаналізувавши вимоги нормативних актів (в цивільних справах це, як відомо, не  лише  цивільний , сімейний, житловий та інші  кодекси, але і ряд інших законів і підзаконних актів, договорів, угод), необхідно зіставити кожне із цих положень права з встановленими фактичними обставинами і визначити їх відповідність чи невідповідність.

Якщо юрист досліджує  кримінальну ситуацію, то її правовий аналіз – це вирішення питання про наявність складу злочину в діяннях конкретної особи чи його кваліфікацію.

 

1.3. Аналіз доказів.

Робота з доказами є завершальним етапом аналізу справи. При проведенні цієї роботи юрист перш за все повинен володіти поняттям доказів, їх видів та класифікацією, поняттям належності і допустимості доказів тощо.

При цьому слід мати на увазі , що доказами по цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.  Ці дані можуть встановлюватися на підставі  пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказами, речових доказ азів, зокрема звуко- і відеозаписів,  висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких, слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України).

Аналіз доказів слід розпочинати із встановлення їх переліку та оцінки їх допустимості. Такий підхід важливий тому, що відповідно до вимог ст.59 Цивільно-процесуального Кодексу України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку , встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При оцінці допустимості доказів у кримінальних справах  слід опиратися на ч. 3 ст. 62 Конституції України, згідно з вимогами якої при здійсненні правосуддя не допускається використання доказів, отриманих незаконним шляхом, а також доказів, які грунтуються на припущеннях. А також - на ст. 86 КПК України, де зазначається, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.  

У разі виявлення недопустимих доказів слід скласти їх перелік і визначити підстави, з яких даний доказ може бути заперечений  як недопустимий.

Всі допустимі докази повинні бути проаналізовані з позицій їх корисності для клієнта, всебічності та повноти.

Аналіз за критерієм корисності їх для клієнта необхідний для обгрунтування позиції клієнта та підготовки до спростування чи нейтралізації можливих контраргументів супротивної сторони.

Треба мати на увазі, що докази, які на перший погляд є корисними для клієнта, можуть бути витлумачені супротивною стороною всупереч його інтересам. Тому, аналізуючи докази, слід завжди думати, яку інтерпретацію їм може дати супротивна сторона, і на цей випадок підготувати контраргумети для можливих заперечень.

Оцінка всебічності доказів полягає в їх систематизації на докази, що підтверджують версію клієнта та докази, які її спростовують. Такий аналіз однаково необхідний кожній із сторін для того, щоб знати, як обгрунтовувати свою позицію і які аргументи може пред’явити супротивна сторона.

Аналіз повноти доказів проводиться з метою дати оцінку їх достатньості. Цей аналіз слід проводити поетапно, виходячи із складових фабули справи з тим, щоб вияснити, чи достатньо наявних доказів для підтвердження кожної із груп фактичних обставин справи, тобто обставин часу, місця, учасників, суті (змісту) та події (дії).

Таким чином, опис фактичних обставин справи повинен опиратися на наявні у справі докази, а доказів повинно бути достатньо для підтвердження кожної фактичної обставини справи, які складають фабулу справи.

Приступаючи до аналізу доказів у  справі, юрист повинен дати відповідь на такі питання:

  • якими доказами він буде підтверджувати ту чи іншу обставину?
  • в який момент він повинен представити свої докази?
  •  якими процесуальними способами (постановкою запитань, оголошенням матеріалів справи, перехресним допитом і т.п.) може бути забезпечена інша інтерпретація доказів протилежної сторони?

Забезпечення корисності, всебічності та повноти доказів дозволить юристу виробити правильну позицію по справі, належно підготовитися до її ведення, передбачити її перспективу  та добитися позитивних  результатів її вирішення.

 

1.4. Вироблення позиції по справі.

Позиція по справі - це формулювання суті правових вимог клієнта. Це пояснення (фактичний і юридичний опис) того, що сталося з точки зору сторони по справі, обвинувача чи захисника.

Вироблення позиції розпочинається з моменту вступу юриста в справу, а іноді навіть в момент першої зустрічі з клієнтом, початком його інтерв’ювання формується на протязі всього часу роботи юриста по конкретній справі.

Її зміст повинен враховувати процесуальну роль та ціль сторони по справі.

Наприклад, захисник, описуючи обставини справи, не повинен акцентувати увагу на тих моментах, які негативно змальовують його підзахисного.

Саме напевно тому одні і ті ж фактичні обставини справи будуть не однаково змальовані різними сторонами по справі (позивачем і відповідачем, обвинувачем і захисником).

Вплив процесуальної ролі сторони по справі  на позицію проглядається в тому, що одні і ті ж фактичні обставини по різному змальовуються позивачем і відповідачем, обвинувачем і захисником тобто сторонами. З цього приводу в народі інколи говорять “Правда того, хто говорить”.

Також, на вироблення позиції значною мірою впливає і процесуальна ціль сторін, яких, як правило, може бути по декілька. Наприклад, цілями захисника можуть бути: довести невинність підсудного, заперечити обвинувачення та довести його недоведеність, добитися зміни кваліфікації, пом’якшити покарання.

В той же час цілями обвинувача в суді є: довести вину підсудного та добитися його покарання, захистити потерпілого, добитися повного відшкодування спричиненої шкоди тощо.

Саме ці конкретні елементи суттєво впливають на вибір позиції по справі.

Таким чином, позиція по справі залежить від таких чинників: версії справи; процесуальної ролі сторін;  цілей сторін по справі.       

 

1.5.  Підготовка тексту консультаціїї.

Готуючись до зустрічі з клієнтом, юрист повинен ще раз узагальнити обставини справи, опрацювати нормативні акти, зібрані докази та підготовити саму консультацію.

Підготовка власне письмової консультації дисциплінує юриста, змушує його більш відповідально підходити до консультування і, врешті, це дає можливість проконтролювати та перевірити якість підготовленої консультації як самому юристу так і його клієнту.

Кожна консультація, яка дається клієнту, повинна мати певну структуру: вступну частину, короткий опис фактичних обставин справи, пояснення закону, висновоки, пропозицію варіантів вирішення проблеми клієнта.

Структуру побудови консультації, можна прослідкувати на прикладі консультації, підготовленої консультантами юридичної клініки «Ad Astra» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на звернення громадянина Гака з приводу звільнення за прогул без поважних причин (див. Структура побудови консультації).

 

ІІ. Консультування клієнта.

2.1. Обрання стилю консультування

Якщо метою інтерв’ювання було отримати від клієнта повну інформацію правового характеру для вирішення його проблеми, то метою консультування, як правило, буде вирішення таких завдань:

  • довести до клієнта  та роз’яснити йому всі можливі варіанти вирішення його проблеми;
  • показати можливі правові та не правові наслідки кожного варіанту рішення;
  • допомогти клієнту обрати  оптимальний для нього варіант рішення;
  • допомогти клієнту в реалізації обраного ним  варіанту рішення шляхом визначення стратегії та тактики, вчинення конкретних дій

В практиці консультування склалось два стилі  побудови взаємовідносин між клієнтом та юристом: опори юристом на власний професіоналізм та опори на клієнта.

Опора юриста на власний професіоналізм. Суть цього підходу полягає в тому, що юрист пропонує клієнту вигідніший  шлях вирішення проблеми, виходячи із власних професійних знань та досвіду, без врахування думки клієнта.

Такий підхід не завжди може влаштовувати клієнта, оскільки він не враховує  його побажань, цілей та очікувань, а тому  в повному обсязі  не вирішує  проблем клієнта , і як правило, він не сприймається клієнтом.

Опора на клієнта. При цьому стилі юрист  будує свої відносини з клієнтом,  спираючись на його інтереси. Цей підхід вимагає від юриста з’ясування у клієнта не лише суті правової проблеми та фактичних обставин справи, але й  його справжніх очікувань, цілей та намірів.

Проте це не означає, що юрист повинен підкорятися всім «примхам» клієнта. Клієнту слід дати зрозуміти, що без допомоги юриста він не зможе знайти для себе оптимальний варіант вирішення проблеми, оскільки він не є професіоналом в цій справі. Але він  буде робити вибір можливих варіантів, які з врахуванням його побажань та намірів запропонує йому юрист.

Оскільки найбільш оптимальним стилем для клієнта є консультування   з опорою на клієнта, тому ми детально опишемо консультування за цим стилем.

 

2.2. Зустріч з клієнтом та роз’яснення йому порядку проведення консультації.

Визначення порядку проведення консультування є дуже важливим елементом в забезпечені успішного консультування.

Порядок проведення консультування може стосуватися часу який необхідно буде затратити на консультування виходячи із можливостей юриста та клієнта, послідовності доведення юристом варіантів вирішення його проблеми та їх обговорення, порядку уточнення незрозумілого,  задавання запитань, висловлення незгоди, зауважень та пропозицій, прийняття кінцевих рішень та обговорення порядку їх реалізації.

Встановлення порядку консультування та обговорення запропонованих варіантів вирішення проблеми клієнта, як підтверджує досвід роботи, забезпечує юристу можливість більш організовано і ефективно провести сам процес консультування. Це економить  час юриста і клієнта за рахунок непотрібних суперечок та бговорення сторонніх проблем, усуне  повторення.

Якщо порядок консультування наперед обумовлений з клієнтом, юрист має можливість в будь який момент, при відхиленні клієнта від встановленого порядку, зупинити його і нагадати про необхідність додержуватися встановленого порядку.

 

2.3. Доведення до клієнта можливих варіантів вирішення проблеми, роз’яснення правових наслідків кожного із них та надання допомоги у виборі оптимального варіанту.

В цьому етапі консультування, який вважається центральним, до юриста пред’являються особливі вимоги.

Юрист повинен викласти всі можливі варіанти вирішення проблеми та прогноз можливих наслідків. Це повинно бути зроблено для того, щоб клієнт міг свідомо, виходячи із своїх суб’єктивних намірів обрати оптимальне рішення. Причому юрист викладає не тільки ті варіанти вирішення проблеми, які на його думку підходять клієнту, але й ті які можуть йому не сподобатися і бути неприйнятими.

Слід роз’яснити способи реалізації кожного варіанту вирішення проблеми, роль в цьому клієнта, характер та розміри можливих витрат. Клієнт повинен чітко уявляти собі, яким чином він зможе реалізувати кожен із варіантів, яких зусиль і затрат вимагатиме їх реалізація   особисто для нього.

Необхідно допомогти клієнту у виборі оптимального варіанту. Вибір клієнтом оптимального варіанту рішення є дуже відповідальним етапом роботи для юриста  і  клієнта. Рішення швидше всього доведеться приймати кооперативно, спільно  клієнту і юристу, але при цьому юрист повинен мати на увазі, що обраний варіант повинен враховувати потреби та очікування  клієнта.

При виборі клієнтом оптимального варіанту, юрист може лише рекомендувати йому обрати той, який на його погляд видається  найбільш оптимальним.

А якщо клієнт зупинить свій вибір на іншому варіанті  ніж той, який йому рекомендував юрист, юрист повинен з цим погодитись, оскільки це право клієнта. В таких випадках ,щоб забезпечити зворотній зв’язок,  можна лише попросити клієнта пояснити, чому він обирає саме цей варіант, як він планує його реалізовувати і що він  очікує від його реалізації.

Якщо клієнт правильно зрозумів суть та наслідки обраного ним варіанту, юрист повинен з цим погодитись, оскільки рішення клієнта слід поважати. Але якщо рішення клієнта є безперспективним, юрист повинен йому про це відверто заявити та вступити у відвертий обмін думками з тим,  щоб максимально вплинути на процес прийняття оптимального рішення.

 

2.4. Визначення стратегії і тактики реалізації обраного варіанту вирішення проблеми.

Це завершальний етап консультування.

Консультації можуть бути вичерпними, коли клієнт звертається до юриста за роз’ясненням закону або з питанням: «Чи вправі я ….?». Адже для дачі відповіді на такі звернення юристу лише необхідно вивчити зміст правових норм, які врегульовують описану проблему, та правове становище  клієнта і роз’яснити його зміст чи ознайомити клієнта з його правами, які випливають з нормативних актів.

Якщо ж питання клієнта вимагає аналізу фактичних обставин справи, вивчення доказів, юридичних документів, юрист повинен провести консультування в повному об’ємі, починаючи з підготовчого етапу і завершуючи обранням клієнтом оптимального варіанту рішення.

Але і після цього взаємодія юриста і клієнта, як правило, продовжується. На цьому завершальному етапі слід визначити стратегію і тактику реалізації прийнятого рішення, строки, можливі та необхідні додаткові зустрічі з клієнтом, обговорити питання і пропозиції по складанню необхідних юридичних документів, розподілити обов’язки: що буде робити юрист, а що може зробити клієнт самостійно. 

Файли, що прикріплені до статті

    Елементи 1—1 із 1.
  • Структура побудови консультації
    struktura-pobudovi-konsultaciyi.doc 34,5 Кб, Документ MS Office
    Приклад правильного оформлення письмової консультації для клієнта.

Ще статті в цій рубриці

Поновлення на роботі

Автор: Кристина Антонюк

Юрист пропонує для використання зразок позовної заяви про поновлення на роботі.

Теги: безоплатна правова допомога, поновлення на роботі, звільнення, суд, працівник, роботодавець

Встановлення факту родинних відносин

Автор: Кристина Антонюк

Досить типовими є ситуації, коли після смерті батьків діти не можуть успадкувати своє майно через те, що не був зроблений запис у свідоцтві про народження дитини. Тобто був проставлений прочерк у графі відомості батька дитини. Саме тому юристи нашої організації радять брати офіційну відмову нотаріуса про видачу свідоцтва про прийняття спадщини та звертатись до суду з позовною заявою про встановлення факту родинних відносин.

Теги: безоплатна правова допомога, спадкування, встановлення факту, сімейні відносини, батько, сім'я, родина

Поділ майна подружжя

Автор: Кристина Антонюк

Юрист роз'яснює законодавчі положення, що регулюють питання поділу майна подружжя, а також пропонує для використання зразок позовної заяви про визнання права власності на ½ транспортного засобу та про поділ кредиту у випадку розлучення.

Теги: безоплатна правова допомога, шлюб, розірвання шлюбу, розлучення, поділ майна, подружжя

Переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі. Виключення з житлового фонду жилих будинків і приміщень

Автор: Катерина Євдокімова

Що робити, якщо Ви не можете встати в чергу поліпшення житлових умов, оскільки у власності маєте напіврозвалену хату. З одного боку у Вас є житло, а з іншого - проживати в такому приміщені неможливо. Що робити в цій ситуації і чи є з неї вихід?

Теги: безоплатна правова допомога, будинок, приміщення, жилі, нежилі

Що таке багаж та ручна поклажа і як правильно перевозити речі при авіаперельотах

Автор: Кристина Антонюк

Багато з нас знають, що польоти літаком це досить цікаво та романтично. Проте, ніхто не задумується про такі дрібниці як авіабезпека інших пасажирів та митний контроль (перевірка) Ваших речей. Кожна людина, перетинаючи митний кордон у будь-яких цілях, має при собі багаж, в якому, як правило, містяться речі, що використовуються для особистих потреб. При здійсненні митного оформлення речей громадян, що переміщуються через митний кордон України, виникають непорозуміння та скарги через незнання громадянами законодавства України, що регулює порядок переміщення особистих речей через митний кордон України.

Теги: безоплатна правова допомога, багаж, ручна поклажа, літак, авіа, переліт, політ

Оспорювання батьківства

Автор: Катерина Євдокімова

Юрист розповідає, як батькові перевірити, чи існує між ним та дитиною кровна спорідненість, та пропонує для використання зразок позовної заяви про оспорювання батьківства.

Теги: безоплатна правова допомога, дитина, сімейні відносини, батьківство, батько, оспорювання, ДНК

Кабмін гарантував право на соціальні виплати тільки для внутрішніх переселенців, які стануть на облік до кінця 2014 року

Автор: Кирило Рубановський

5 листопада 2014 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», відповідно до якої соціальні виплати для внутрішньо переміщених осіб здійснюються за фактичним місцем їх проживання (перебування) у разі видачі їм довідки до 31 грудня 2014 р.

Допомога при народженні дитини: чого очікувати сім’ям з 1 липня 2014 року?

Автор: Ірина Русакова

Юрист аналізує, які нововведення запрацюють з 01.07.2014 р., і як внаслідок цього зміняться соціальні виплати сім’ям з дітьми та чи буде зараховуватися страховий стаж за період по догляду за дитиною до трьох років.

Грошова допомога вимушеним переселенцям

Автор: Кирило Рубановський

Кабінет Міністрів України постановою від 01.10.2014 №505 затвердив Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг . Вже перші дні застосування Порядку зумовили ряд питань та проблем для переміщених осіб. Ця консультація має на меті спробу відповісти на деякі поширені питання.

Порядок здійснення страхових виплат ВПО, пов’язаних з втратою працездатності, вагітністю й пологами, а також похованням

Автор: Кирило Рубановський

В статті наведено основні положення Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Процедура страхових виплат переселенцям, пов’язаних з нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями

Автор: Кирило Рубановський

В статті описано порядок страхових виплат переселенцям, пов’язаних з нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями, що регламентований постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 11.12.2014 року № 20.

Як достроково розірвати договір оренди та виселити орендаря?

Автор: ГО «Агентство з розвитку приватної ініціативи»

Як достроково розірвати договір оренди? Чи можна виселити орендаря в опалювальний сезон? Як діяти, якщо після подачі позову орендар поверне усі борги? На ці та інші питання відповідає юрист Кирило Рубановський.

Теги: суд, договір, оренда, орендар, орендодавець

Захист спадкових прав внутрішньо переміщених осіб

Автор: Кирило Рубановський

У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви.

Теги: спадкування, спадщина, нотаріус, переселенці, ВПО, спадок, майно

Мережа приймалень Коаліції для внутрішніх переселенців

Автор: Віталій Місяць

Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги продовжує надавати всесторонню правову підтримку внутрішнім переселенцям. Нижче контакти приймалень у десяти регіонах України

Люстрація простими словами.

Автор: Роман Рачок, керівник напрямку "Моніторинг влади", Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги

З часу перемоги Революції Гідності до лексикону пересічного українця впевнено увійшло слово «люстрація». Люстрація у всіх на вустах, проте мало хто знає, що ж це таке наспра-вді. «Люстрація» означає з латині - очищення через жертвопринесення. Але в сучасному світі в жертву вже нікого не приносять, люстрація передбачає заборону чиновникам впродовж певного часу або пожиттєво займати державні посади.

Практика застосування законодавства про люстрацію

Автор: Віталій Єлов, адвокат, член Ради авдокатів Волинської області

Вищий адміністративний суд проаналізував практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України «Про очищення влади»

Люстрація в європейських країнах

Автор: Роман Рачок, керівник напрямку "Моніторинг влади", Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги

За чверть століття, які минули з часу розвалу комуністичних тоталітарних режимів в Центральній та Східній Європі, наші країни-сусіди здійснили достатньо успішні заходи щодо економічних реформ, розвитку демократичних інститутів та інтеграційних процесів з ЄС, провели люстрацію чиновників державного апарату.

Люстрація суддів – реалії та перспективи

Автор: Андрій Бурий, Фонд "Право і демократія"

В Україні тематика люстрації суддів та очищення судової гілки влади є актуальною та про неї громадськість говорить досить давно, чи не кожного дня ми слухаємо багато аргументів як про позитивний так і негативний перебіг процесу люстрації суддів в державі, але змушені констатувати, що ситуація з люстрацією і на далі залишається незмінною.

Люстрація в національному законодавстві та міжнародному праві

Автор: Роман Рачок, керівник напрямку "Моніторинг влади", Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги

У вересні 2014 року, під шаленим тиском представників громадськості та політичних сил – активних учасників Революції Гідності та не менш шаленою протидією з боку «старої гвардії», під акомпанемент численних акцій протесту перед будівлею ВР, парламентом все-таки був прийнятий Закон України «Про очищення влади», який визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Останні новини