Меню

Консультування

Віталій ЄЛОВ, адвокат, керівник

Юридичної клініки «Ad Astra»

Східноєвропейського  національного

університету імені Лесі Українки

Поняття консультування

Консультування - це особливий вид інтелектуальної і практичної співпраці  юриста і клієнта з метою виявлення можливих правових варіантів  вирішення життєвих проблем клієнта, обрання оптимального варіанту  та визначення шляхів і способів реалізації цього варіанту.

Вивчивши проблему, виявивши і зваживши  варіанти її вирішення і можливі вірогідні наслідки кожного із них, юрист роз’яснює все це клієнту. Клієнт, в свою чергу, зваживши можливі вигоди та недоліки кожного із запропонованих варіантів, обирає один з оптимальних, виходячи із своїх суб’єктивних намірів.

Обравши оптимальний варіант вирішення проблеми, клієнт та юрист можуть продовжувати співпрацю, обговорюючи шляхи та способи її вирішення, роль та участь кожного із них  в його реалізації та вчиняючи конкретні дії.

Весь процес співпраці юриста і клієнта  з метою виявлення можливих правових варіантів вирішення проблеми клієнта умовно можна поділити на такі етапи: підготовка до консультування та консультування клієнта кожен з яких має свою структуру.

 

І. Підготовка до консультування.

Найбільш складним та відповідальним етапом в роботі з клієнтом є аналіз справи та вироблення по ній позиції.

Одним з можливих варіантів підготовки до консультування, є технологія, яка охоплює  п’ять етапів: аналізу фактичних обставин справи; аналізу правової основи;  аналізу доказів; вироблення позиції по справі;  підготовка тексту консультації.

 

1.1. Аналіз фактичних обставин справи.

Кожному юристу відомо, що правозастосовча діяльність починається із встановлення фактичних обставин справи. Адже для успішної професійної діяльності  юрист повинен чітко уявляти , що факти - це та основа від якої залежатиме перспектива справи і чи варто братися за її ведення. Саме факти вплинуть на визначення правової позиції по справі, і від них залежатиме успішне вирішення справи.

Під фактами слід розуміти події реальної дійсності, які мали місце в певний час, в певному місці  та за певних обставин. Ті з них, які тягнуть за собою певні правові наслідки називають юридичними.

Юридичні факти – це будь-які явища , які мають юридичне значення, тобто приводять до виникнення і зміни в правах і обов’язках суб’єктів правовідносин.  Серед юридичних фактів виділяють події – явища зовнішнього світу , які не залежать від волі людей (сплив строків, народження і смерть, природні зміни об’єктів права: авіакатастрофи, пожар, гниття продуктів і т.д.), і акти, або діяння людей, які вчиняються свідомо. 

Всі вони мають чіткі територіально-часові характеристики та певне фактичне вираження і зміст.

Проте, коли факти стають предметом професійної діяльності юриста, вони, як правило залишаються в минулому. Юристу уже доводиться звертатися до минулих подій, намагаючись відновити  в свідомості образ цих подій. Таким чином, юрист як правило, працює не з фактами, як такими, а з їх описом, тобто з уявою про факти та інформацією про них.

Таким чином, при аналізі фактів юрист повинен розуміти і чітко розмежовувати факти об’єктивної реальності, які існували і можливо продовжують існувати незалежно від його свідомості і волі, і фактичні обставини справи – як образ цієї реальності, як опис фактів  який він  цілеспрямовано сформував в своїй свідомості на підставі отриманої інформації. 

Аналізуючи фактичні обставини справи,  необхідно вивчити всю наявну інформацію і відповісти на п’ять запитань: Коли? Де? Хто? Що? Як (за яких обставин)?

Відповіді на ці запитання  в розповідній формі  складуть короткий опис справи , яку юристи ще називають версією (фабулою) справи.

У версії справи в сконцентрованій формі вміщується весь зміст юридично значимої інформації. Вона повинна бути насичена конкретним змістом, і в ній не повинно бути жодного зайвого чи випадкового слова.

В процесі складання версії справи, виходячи із поставлених запитань та отриманих відповідей, що вміщують опис фактів, необхідно встановити наступні обставин:

  •  часу події (дії);
  •  місця події (дії);
  •  що вказують на учасників події (дії);
  •  суті (змісту) події;
  • інші обставини події.

Складаючи версію справи, потрібно відрізняти факти від оціночних понять, думок та  уявлень для того щоб опис фактів не був підмінений суб’єктивним уявленням про картину події (фантазією), і не відкинув їх дослідника далеко від істини.

 

1.2. Аналіз правової основи.

Правовий аналіз справи відрізняється від аналізу фактичних обставин по справі  і полягає в тому, щоб порівняти версію справи  з описом,  даним в правовій нормі (статті закону) і дати відповідь, чи охоплюються обставини справи певною нормою чи потрібно відшукати іншу норму.

По цивільних справах  зміст і послідовність аналізу правової основи залежать від характеру правового спору. Тому правовий аналіз починається із визначення об’єкту правового регулювання. В першу чергу необхідно визначити, до яких правовідносин відносяться спірні відносини: речово-правових , зобов’язальних чи деліктних.

Проаналізувавши вимоги нормативних актів (в цивільних справах це, як відомо, не  лише  цивільний , сімейний, житловий та інші  кодекси, але і ряд інших законів і підзаконних актів, договорів, угод), необхідно зіставити кожне із цих положень права з встановленими фактичними обставинами і визначити їх відповідність чи невідповідність.

Якщо юрист досліджує  кримінальну ситуацію, то її правовий аналіз – це вирішення питання про наявність складу злочину в діяннях конкретної особи чи його кваліфікацію.

 

1.3. Аналіз доказів.

Робота з доказами є завершальним етапом аналізу справи. При проведенні цієї роботи юрист перш за все повинен володіти поняттям доказів, їх видів та класифікацією, поняттям належності і допустимості доказів тощо.

При цьому слід мати на увазі , що доказами по цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.  Ці дані можуть встановлюватися на підставі  пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказами, речових доказ азів, зокрема звуко- і відеозаписів,  висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).

Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких, слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК України).

Аналіз доказів слід розпочинати із встановлення їх переліку та оцінки їх допустимості. Такий підхід важливий тому, що відповідно до вимог ст.59 Цивільно-процесуального Кодексу України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку , встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При оцінці допустимості доказів у кримінальних справах  слід опиратися на ч. 3 ст. 62 Конституції України, згідно з вимогами якої при здійсненні правосуддя не допускається використання доказів, отриманих незаконним шляхом, а також доказів, які грунтуються на припущеннях. А також - на ст. 86 КПК України, де зазначається, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.  

У разі виявлення недопустимих доказів слід скласти їх перелік і визначити підстави, з яких даний доказ може бути заперечений  як недопустимий.

Всі допустимі докази повинні бути проаналізовані з позицій їх корисності для клієнта, всебічності та повноти.

Аналіз за критерієм корисності їх для клієнта необхідний для обгрунтування позиції клієнта та підготовки до спростування чи нейтралізації можливих контраргументів супротивної сторони.

Треба мати на увазі, що докази, які на перший погляд є корисними для клієнта, можуть бути витлумачені супротивною стороною всупереч його інтересам. Тому, аналізуючи докази, слід завжди думати, яку інтерпретацію їм може дати супротивна сторона, і на цей випадок підготувати контраргумети для можливих заперечень.

Оцінка всебічності доказів полягає в їх систематизації на докази, що підтверджують версію клієнта та докази, які її спростовують. Такий аналіз однаково необхідний кожній із сторін для того, щоб знати, як обгрунтовувати свою позицію і які аргументи може пред’явити супротивна сторона.

Аналіз повноти доказів проводиться з метою дати оцінку їх достатньості. Цей аналіз слід проводити поетапно, виходячи із складових фабули справи з тим, щоб вияснити, чи достатньо наявних доказів для підтвердження кожної із груп фактичних обставин справи, тобто обставин часу, місця, учасників, суті (змісту) та події (дії).

Таким чином, опис фактичних обставин справи повинен опиратися на наявні у справі докази, а доказів повинно бути достатньо для підтвердження кожної фактичної обставини справи, які складають фабулу справи.

Приступаючи до аналізу доказів у  справі, юрист повинен дати відповідь на такі питання:

  • якими доказами він буде підтверджувати ту чи іншу обставину?
  • в який момент він повинен представити свої докази?
  •  якими процесуальними способами (постановкою запитань, оголошенням матеріалів справи, перехресним допитом і т.п.) може бути забезпечена інша інтерпретація доказів протилежної сторони?

Забезпечення корисності, всебічності та повноти доказів дозволить юристу виробити правильну позицію по справі, належно підготовитися до її ведення, передбачити її перспективу  та добитися позитивних  результатів її вирішення.

 

1.4. Вироблення позиції по справі.

Позиція по справі - це формулювання суті правових вимог клієнта. Це пояснення (фактичний і юридичний опис) того, що сталося з точки зору сторони по справі, обвинувача чи захисника.

Вироблення позиції розпочинається з моменту вступу юриста в справу, а іноді навіть в момент першої зустрічі з клієнтом, початком його інтерв’ювання формується на протязі всього часу роботи юриста по конкретній справі.

Її зміст повинен враховувати процесуальну роль та ціль сторони по справі.

Наприклад, захисник, описуючи обставини справи, не повинен акцентувати увагу на тих моментах, які негативно змальовують його підзахисного.

Саме напевно тому одні і ті ж фактичні обставини справи будуть не однаково змальовані різними сторонами по справі (позивачем і відповідачем, обвинувачем і захисником).

Вплив процесуальної ролі сторони по справі  на позицію проглядається в тому, що одні і ті ж фактичні обставини по різному змальовуються позивачем і відповідачем, обвинувачем і захисником тобто сторонами. З цього приводу в народі інколи говорять “Правда того, хто говорить”.

Також, на вироблення позиції значною мірою впливає і процесуальна ціль сторін, яких, як правило, може бути по декілька. Наприклад, цілями захисника можуть бути: довести невинність підсудного, заперечити обвинувачення та довести його недоведеність, добитися зміни кваліфікації, пом’якшити покарання.

В той же час цілями обвинувача в суді є: довести вину підсудного та добитися його покарання, захистити потерпілого, добитися повного відшкодування спричиненої шкоди тощо.

Саме ці конкретні елементи суттєво впливають на вибір позиції по справі.

Таким чином, позиція по справі залежить від таких чинників: версії справи; процесуальної ролі сторін;  цілей сторін по справі.       

 

1.5.  Підготовка тексту консультаціїї.

Готуючись до зустрічі з клієнтом, юрист повинен ще раз узагальнити обставини справи, опрацювати нормативні акти, зібрані докази та підготовити саму консультацію.

Підготовка власне письмової консультації дисциплінує юриста, змушує його більш відповідально підходити до консультування і, врешті, це дає можливість проконтролювати та перевірити якість підготовленої консультації як самому юристу так і його клієнту.

Кожна консультація, яка дається клієнту, повинна мати певну структуру: вступну частину, короткий опис фактичних обставин справи, пояснення закону, висновоки, пропозицію варіантів вирішення проблеми клієнта.

Структуру побудови консультації, можна прослідкувати на прикладі консультації, підготовленої консультантами юридичної клініки «Ad Astra» Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки на звернення громадянина Гака з приводу звільнення за прогул без поважних причин (див. Структура побудови консультації).

 

ІІ. Консультування клієнта.

2.1. Обрання стилю консультування

Якщо метою інтерв’ювання було отримати від клієнта повну інформацію правового характеру для вирішення його проблеми, то метою консультування, як правило, буде вирішення таких завдань:

  • довести до клієнта  та роз’яснити йому всі можливі варіанти вирішення його проблеми;
  • показати можливі правові та не правові наслідки кожного варіанту рішення;
  • допомогти клієнту обрати  оптимальний для нього варіант рішення;
  • допомогти клієнту в реалізації обраного ним  варіанту рішення шляхом визначення стратегії та тактики, вчинення конкретних дій

В практиці консультування склалось два стилі  побудови взаємовідносин між клієнтом та юристом: опори юристом на власний професіоналізм та опори на клієнта.

Опора юриста на власний професіоналізм. Суть цього підходу полягає в тому, що юрист пропонує клієнту вигідніший  шлях вирішення проблеми, виходячи із власних професійних знань та досвіду, без врахування думки клієнта.

Такий підхід не завжди може влаштовувати клієнта, оскільки він не враховує  його побажань, цілей та очікувань, а тому  в повному обсязі  не вирішує  проблем клієнта , і як правило, він не сприймається клієнтом.

Опора на клієнта. При цьому стилі юрист  будує свої відносини з клієнтом,  спираючись на його інтереси. Цей підхід вимагає від юриста з’ясування у клієнта не лише суті правової проблеми та фактичних обставин справи, але й  його справжніх очікувань, цілей та намірів.

Проте це не означає, що юрист повинен підкорятися всім «примхам» клієнта. Клієнту слід дати зрозуміти, що без допомоги юриста він не зможе знайти для себе оптимальний варіант вирішення проблеми, оскільки він не є професіоналом в цій справі. Але він  буде робити вибір можливих варіантів, які з врахуванням його побажань та намірів запропонує йому юрист.

Оскільки найбільш оптимальним стилем для клієнта є консультування   з опорою на клієнта, тому ми детально опишемо консультування за цим стилем.

 

2.2. Зустріч з клієнтом та роз’яснення йому порядку проведення консультації.

Визначення порядку проведення консультування є дуже важливим елементом в забезпечені успішного консультування.

Порядок проведення консультування може стосуватися часу який необхідно буде затратити на консультування виходячи із можливостей юриста та клієнта, послідовності доведення юристом варіантів вирішення його проблеми та їх обговорення, порядку уточнення незрозумілого,  задавання запитань, висловлення незгоди, зауважень та пропозицій, прийняття кінцевих рішень та обговорення порядку їх реалізації.

Встановлення порядку консультування та обговорення запропонованих варіантів вирішення проблеми клієнта, як підтверджує досвід роботи, забезпечує юристу можливість більш організовано і ефективно провести сам процес консультування. Це економить  час юриста і клієнта за рахунок непотрібних суперечок та бговорення сторонніх проблем, усуне  повторення.

Якщо порядок консультування наперед обумовлений з клієнтом, юрист має можливість в будь який момент, при відхиленні клієнта від встановленого порядку, зупинити його і нагадати про необхідність додержуватися встановленого порядку.

 

2.3. Доведення до клієнта можливих варіантів вирішення проблеми, роз’яснення правових наслідків кожного із них та надання допомоги у виборі оптимального варіанту.

В цьому етапі консультування, який вважається центральним, до юриста пред’являються особливі вимоги.

Юрист повинен викласти всі можливі варіанти вирішення проблеми та прогноз можливих наслідків. Це повинно бути зроблено для того, щоб клієнт міг свідомо, виходячи із своїх суб’єктивних намірів обрати оптимальне рішення. Причому юрист викладає не тільки ті варіанти вирішення проблеми, які на його думку підходять клієнту, але й ті які можуть йому не сподобатися і бути неприйнятими.

Слід роз’яснити способи реалізації кожного варіанту вирішення проблеми, роль в цьому клієнта, характер та розміри можливих витрат. Клієнт повинен чітко уявляти собі, яким чином він зможе реалізувати кожен із варіантів, яких зусиль і затрат вимагатиме їх реалізація   особисто для нього.

Необхідно допомогти клієнту у виборі оптимального варіанту. Вибір клієнтом оптимального варіанту рішення є дуже відповідальним етапом роботи для юриста  і  клієнта. Рішення швидше всього доведеться приймати кооперативно, спільно  клієнту і юристу, але при цьому юрист повинен мати на увазі, що обраний варіант повинен враховувати потреби та очікування  клієнта.

При виборі клієнтом оптимального варіанту, юрист може лише рекомендувати йому обрати той, який на його погляд видається  найбільш оптимальним.

А якщо клієнт зупинить свій вибір на іншому варіанті  ніж той, який йому рекомендував юрист, юрист повинен з цим погодитись, оскільки це право клієнта. В таких випадках ,щоб забезпечити зворотній зв’язок,  можна лише попросити клієнта пояснити, чому він обирає саме цей варіант, як він планує його реалізовувати і що він  очікує від його реалізації.

Якщо клієнт правильно зрозумів суть та наслідки обраного ним варіанту, юрист повинен з цим погодитись, оскільки рішення клієнта слід поважати. Але якщо рішення клієнта є безперспективним, юрист повинен йому про це відверто заявити та вступити у відвертий обмін думками з тим,  щоб максимально вплинути на процес прийняття оптимального рішення.

 

2.4. Визначення стратегії і тактики реалізації обраного варіанту вирішення проблеми.

Це завершальний етап консультування.

Консультації можуть бути вичерпними, коли клієнт звертається до юриста за роз’ясненням закону або з питанням: «Чи вправі я ….?». Адже для дачі відповіді на такі звернення юристу лише необхідно вивчити зміст правових норм, які врегульовують описану проблему, та правове становище  клієнта і роз’яснити його зміст чи ознайомити клієнта з його правами, які випливають з нормативних актів.

Якщо ж питання клієнта вимагає аналізу фактичних обставин справи, вивчення доказів, юридичних документів, юрист повинен провести консультування в повному об’ємі, починаючи з підготовчого етапу і завершуючи обранням клієнтом оптимального варіанту рішення.

Але і після цього взаємодія юриста і клієнта, як правило, продовжується. На цьому завершальному етапі слід визначити стратегію і тактику реалізації прийнятого рішення, строки, можливі та необхідні додаткові зустрічі з клієнтом, обговорити питання і пропозиції по складанню необхідних юридичних документів, розподілити обов’язки: що буде робити юрист, а що може зробити клієнт самостійно. 

Файли, що прикріплені до статті

    Елементи 1—1 із 1.
  • Структура побудови консультації
    struktura-pobudovi-konsultaciyi.doc 34,5 Кб, Документ MS Office
    Приклад правильного оформлення письмової консультації для клієнта.

Ще статті в цій рубриці

Сільрада ігнорує документи на приватизацію земельної ділянки. Що робити?

Автор: Роман Савко

Юрист розповідає як діяти громадянинові, що подав до місцевої ради документи на приватизацію землі, однак не отримав жодної відповіді протягом строку передбаченого законодавством.

Теги: безоплатна правова допомога, приватизація землі, розробка проекту землеустрою

Як вчинити правочин щодо земельної ділянки, право власності на яку виникло до 2004 року?

Автор: Роман Савко

Юрист розповідає чи потрібно присвоювати земельний ділянці, право на яку виникло до 2004 року, кадастровий номер. Що необхідно зробити щоб вчинити правочин щодо цієї земельної ділянки?

Теги: земельна ділянка, державний акт на землю

Чи можливо змінити цільове призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства?

Автор: Роман Савко

Автор дає відповідь на питання, чи можливо змінити цільове призначення земельної ділянки наданої для ведення особистого селянського господарства. А також описує загальну процедуру зміни цільового призначення земельної ділянки.

Теги: земельна ділянка, безоплатна правова допомога, зміна цільового призначення

Вихідні під час мусульманських релігійних свят

Автор: Наталія Піддубна

Юрист розповідає як вірянам, що сповідують не православне християнство отримати право на вихідний під час своїх великих релігійних свят.

Теги: безоплатна правова допомога, вихідний, релігійне свято, мусульмани

Правильно пишіть заяву про звільнення

Автор: Наталія Піддубна

Автор дає пораду як діяти в ситуації, коли на підприємстві відмовляються приймати заяву про звільнення.

Теги: безоплатна правова допомога, звільнення, заява про звільнення

Виробнича чи невиробнича травма?

Автор: Мирослава Примак

Юрист роз'яснює як, відповідно до підзаконних актів, визначається поняття виробничої та невиробничої травми та хто здійснює таке розслідування.

Теги: безоплатна правова допомога, виробнича травма, нещасний випадок

Ділимо квартиру

Автор: Мирослава Примак

Юрист дає консультацію як після розлучення поділити квартиру на трьох: дружину, чоловіка і дитину.

Теги: безоплатна правова допомога, поділ майна подружжя, поділ квартири

Потрібно поновити акт на землю

Автор: Віталій Єлов

Юрист розповідає як відновити державний акт про право власності на землю та про оформлення права власності на успадковану земельну ділянку.

Теги: безоплатна правова допомога, державний акт на землю, спадкування, втрачено державний акт

Безплатно діти працюють більше

Автор: Кирило Рубановський

Юрист розповідає про правомірність використання праці учнів і студентів для впорядкування територій та приміщень навчальних закладів.

Теги: безоплатна правова допомога, примусова праця, практика у ВНЗ, впорядкування територій

Несвоєчасне виготовлення повного тексту рішення як поважна причина пропуску строку на подання апеляційної скарги

Автор: Мирослава Примак

Мирослава Примак висловлює свою думку стосовно того, чи вважається несвоєчасне виготовлення повного тексту рішення поважною причиною пропуску строку на подання апеляційної скарги. Також юрист пропонує дієвий правовий механізм як діяти в такій ситуації.

Теги: безоплатна правова допомога, апеляційне оскарження, пропуск строку

Що таке первинна правова допомога та як реалізувати своє право на неї?

Автор: В’ячеслав Горбенко

Юрист роз'яснює, що є таке "безоплатна правова допомога" та який порядок її надання в Україні; як і до кого можна звернутись по безоплатну правову допомогу та які строки розгляду такого звернення.

Теги: безоплатна правова допомога, заява

Кому потрібні прибудинкові території багатоквартирних будинків?

Автор: Сергій Аверков

Юрист розповідає про практичну проблему, що полягає у відсутності на законодавчому рівні чітких процедур оформлення права власності на прибудинкові території ОСББ і ЖКГ та пропонує шляхи вирішення цієї проблеми.

Теги: безоплатна правова допомога, ОСББ, прибудинкові території, приватизація

Як з'явилася власність в Україні

Автор: Володимир Трандафіл

В статті описується історичний процес переходу від домінування державної та комунальної форм власності за радянських часів до моменту, коли у громадян з'явилось необмежене право на приватну власність.

Теги: безоплатна правова допомога, право приватної власності

Стягнення додаткових витрат на дитину

Автор: Кристина Антонюк

Досить часто до юристів звертаються жінки, які отримують аліменти на дитину, проте цих коштів зовсім не вистачає. Так як вони не є матерями-одиначками, органи соціального захисту населення відмовляють у призначенні державної допомоги. Що робити у такому випадку? Річ у тім, що мало хто знає про можливість стягнення додаткових витрат на дитину. Варто розібратись, що саме включається в це поняття.

Теги: безоплатна правова допомога, додаткові витрати, дитина

До якого суду подавати позов? Правила визначення підсудності

Автор: Кристина Антонюк

Юрист консультує з приводу загальних та спеціальних правил визначення підсудності.

Теги: безоплатна правова допомога, судовий розгляд, підсудність

Шлюбний договір

Автор: Кристина Антонюк

Юрист розповідає про порядок та умови укладання шлюбного договору, основні його риси, положення, що не можуть бути включені до шлюбного договору.

Теги: безоплатна правова допомога, шлюбний договір, шлюб

Не повертають банківський вклад

Автор: Кристина Антонюк

Юрист консультує як оперативно та правильно діяти в такій ситуації та надає зразки процесуальних документів, що можуть стати в нагоді.

Теги: безоплатна правова допомога, депозит, повернення депозиту, суд

Помилка в правовстановлюючих документах. Що робити?

Автор: Кристина Антонюк

Досить часто буває ситуація, коли внаслідок помилкових записів різняться написання ім’я, прізвища чи по-батькові в правовстановлюючих документах особи. Що ж робити в ситуації, коли неможливо вчинити дії (наприклад відчужити земельну ділянку тому що державний акт на землю не співпадає з даними у паспорті особи чи записи в трудовій книжці не співпадають з паспортом).

Теги: безоплатна правова допомога, правовстановлюючий документ, помилка

Гроші заплатили, але послуги так і не отримали. Що робити?

Автор: Кристина Антонюк

Юрист пропонує для використання форму позовної заяви, що допомогою якої Ви зможете притягнути до відповідальності не доброчесного підрядника, повернути гроші та відшкодувати моральну шкоду.

Теги: безоплатна правова допомога, відшкодування шкоди, послуги, договір

Позовна заява про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання

Автор: Кристина Антонюк

Юрист розповідає як подати позовну заяву про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання та пропонує для користування зразок такого документу.

Теги: безоплатна правова допомога, зняття з реєстрації, виписати особу

Останні новини